Приклад батьків, які пройшли поділ майна та розлучення

Марія і Сергій були одружені протягом дев'яти років. Марія, наш клієнт, працює неповний робочий день як асистент кафедри київського вищого навчального закладу, заробляє приблизно 70 000 гривень на рік. Сергій працює в комп'ютерній індустрії і заробляє близько 400 000 гривень на рік.

(Марія і Сергій — уявлені персонажі. Їхні історії базуються на реальних історіях наших клієнтів.)

У них двоє дітей: хлопчик 8 років і дівчинка 6 років. Раніше Сергій проводив довгі години на роботі, тривалий час відсутній в Києві, і більше часу вихованню дітей приділяла Марія. Але коли діти підросли, Сергій почав активніше брати участь в вихованні дітей і приділяти їм більше часу.

Марія і Сергій вже жили окремо, коли наш сімейний адвокат вперше зустрівся з Марією. Сергій був дуже засмучений тим, що вони почали жити окремо, і намагався помиритися з Марією.

Зі слів Марії, Сергій був занадто пригнічений, коли приїхав забрати дітей для спільного проведення часу. Насправді він часто плакав в присутності дітей і благав Марію про помиріння. Це призвело до того, що діти, спостерігаючи ці сцени, дуже сумували і не хотіли йти на зустрічі з батьком.

Потім Сергій із своїм адвокатом і нашим адвокатом з родинних справ, який представляв інтереси Марії, провели спільну зустріч, на якій обговорили емоційний стан Сергія. Наш адвокат підтвердив, що Марію не цікавить питання можливості помиріння з чоловіком. І спільно сторони прийшли до згоди, що Сергію пора прийняти той факт, що помиріння неможливе, і необхідно обдумати найбільш прийнятний для обох сторін варіант розлучення. З свого боку наш адвокат обговорив з Марією варіанти стратегій, які можливі при розлученні з Сергієм.

На спільній зустрічі ми розглянули і підписали угоду, в якій розглядалися і фіксувалися рішення деяких актуальних питань, пов'язаних з оплатою деяких рахунків (кредит, іпотека), і обговорили варіанти спільного виховання дітей. У результаті ми розпочали брачно-розлучний процес.

Наші адвокати з родинних справ в Києві організували роботу з родинним психологом, внаслідок чого був налагоджений контакт між дітьми та Сергієм. Це допомогло виділити декілька насущних питань виховання, таких як відвідуваність позакласних заходів, знайомство з новими партнерами (Марія почала зустрічатися з іншим чоловіком).

Сторони досягли згоди щодо дітей, щоб батько забирав їх кожної неділі на півдня в перші пару тижнів, на цілий день протягом наступних кількох тижнів, а потім, нарешті, діти були з батьком весь день і ніч.

І Марія, і Сергій знали, що вони підписали угоду, але може настати той день, коли її, можливо, доведеться виправляти з урахуванням зміни потреб дітей і зміни життєвих обставин. Однак спільно з нашими сімейними адвокатами були розроблені хороші варіанти рішень, і план врегулювання цих питань мирним шляхом працював. Діти адаптувалися до нових умов. Марія і Сергій почали розвивати нові відносини, базуючись виключно на спільній участі як батьки. Вони рухалися в правильному напрямку. Це був чудовий варіант вирішення складної життєвої ситуації для всіх, а особливо для дітей, чиї інтереси та потреби були дотримані та виконані.