Найбільш поширені питання про розлучення

Під розлученням розуміється розірвання шлюбу. Якщо немає неповнолітніх дітей, то розлучитися можна в органах РАЦСу. В інших випадках тільки в судах. Розірвання шлюбу - судовий процес, за допомогою якого зареєстрований шлюб припиняється і встановлюються юридичні права і обов'язки сторін.

Щоб розпочати процедуру розлучення в Києві, чоловік або дружина, відомі як «позивач», подають «Позовну заяву про розірвання шлюбу». Інші документи подаються разом з позовом. Наприклад, якщо є неповнолітні діти (тобто діти у віці до 18 років), позивач повинен подати копію свідоцтва про народження дитини.

Опіка над дітьми складається з двох складових: фізичної опіки та юридичної опіки. Фізичне піклування відноситься до визначення основного місця проживання дитини з одним із батьків і побачення/спілкування з іншим батьком. Часто батьки поділяють спільну фізичну опіку, де їхні діти проводять рівний час у обох батьків; це може бути досягнуто різними графіками спілкування з дітьми.

З іншого боку, юридична опіка відноситься до права і відповідальності батьків у прийнятті рішень, які впливають на здоров'я, добробут і освіту їхніх дітей.

При відсутності надзвичайних обставин, що вимагають угоди сторін, обоє батьків, як правило, мають спільну правову опіку над своїми дітьми, в результаті чого вони продовжують приймати спільні рішення, що впливають на отримання дитиною медичного обслуговування, освіти і добробуту, в тому числі, але не обмежуючись невідкладною медичною допомогою, а також їх релігійного і академічної освіти, в тому числі вибору шкіл.

При відсутності згоди батьків дитини про фізичну опіку, суд самостійно ухвалить таке рішення, ґрунтуючись на інтересах дітей.

Відповідно до законодавства України, батьки зобов'язані утримувати свою неповнолітню дитину (дітей). Цей обов'язок в рівній мірі відноситься до обох батьків. Ви і Ваш чоловік має право виробити угоду про аліменти між собою. Однак суд повинен затвердити розмір аліментів своїм рішенням.

Якщо обоє з подружжя не можуть дійти згоди, то буде вирішувати суд, чи повинні Ви отримувати або сплачувати аліменти і якими ці платежі повинні бути. Серед факторів, які суд буде розглядати при прийнятті рішення про аліменти, є: (а) дохід та заробіток обох подружжя; (Б) вік і потреби дітей; і (с) кількість часу, який діти проводять з кожним із батьків. Суд також розгляне, чи є у подружжя на утриманні інші люди, такі як дитина від попереднього шлюбу або старі батьки.

Це означає, що все, чим обидва подружжя володіють, може бути класифіковано і юридично характеризується як «спільно нажите майно подружжя» або «особисте майно». Законодавство України передбачає, що кожен із подружжя має право на отримання половини із загальної власності.

Спільним є все майно, розташоване в межах або за межами України, яке Ви або Ваш чоловік придбали під час шлюбу, за винятком придбаного в дар, отриманого в спадщину або приватизованого майна і т.п.

Кожен із подружжя має право і на половину всього майна, яке буде розділене між сторонами в ході розгляду про розподіл майна, а також беруться до уваги борги і зобов'язання, щоб створити рівні умови поділу спільного майна. Будь-який шлюбний договір повинен бути ретельно вивчений, так як він може анулювати або зменшити майнові інтереси.

Особистим є майно, яке належало Вам або Вашому чоловікові до укладення шлюбу або придбано після поділу. Деякі подарунки і будь-який спадок, які отримав один із Вас до або під час шлюбу, визнаються особистою власністю.

Під час процесу розподілу майна всі боргові зобов'язання можна заявити до розділу. Як правило, борги, які Ви або Ваш чоловік придбали під час шлюбу, будуть вважатися загальними боргами. Вони можуть включати в себе борги за кредитними картками, навіть якщо кредитна карта оформлена тільки на ім'я одного із подружжя. Грошові кошти, які Ви заборгували до вступу в шлюб, означатимуть Ваш власний борг.

Після того, як всі Ваші активи і зобов'язання будуть визначені і оцінені кількісно, Ви і Ваш чоловік вправі вирішувати, як ви хочете розділити все. Більшість пар хочуть переконатися, що в цілому розподіл рівний. Сторони можуть домовитися навіть про нерівний розподіл їх активів або зобов'язань, це їх вибір. Зі зрозумілих причин, сторони зазвичай не роблять цього.

Якщо Ви і Ваш чоловік не можете домовитися, як розділити ваше спільне майно, суд повинен вирішити це за вас. Якщо немає будь-яких обставин, ваші активи будуть розділені порівну. Іноді суд не може розділити власність між Вами і Вашим чоловіком, щоб кожен із вас мав активи рівної цінності. Наприклад, якщо Вашому чоловікові дістанеться меблі і техніка, то Ви можете отримати сімейний автомобіль або щось ще, не менш цінне.

Складні питання можуть виникнути з поділом активів і загальних зобов'язань. Тому поділ майна повинен розглядатися в кожному індивідуальному випадку.